коротко й життєствердно підсумовує оповідку («І я там сидів, мед-пиво пив, по вусах текло, а в роті не було»; «От вам і казочка, а мені бубликів в'язочка»; «Довго жили-поживали, ніякого лиха не знали» тощо). Умовно цю сюжетну схему можна зобразити так:

Сюжет

Як побудований казковий світ?

На ґрунті цієї схеми й зводиться казковий світ - бозна-де розташоване «тридев'яте царство, тридесяте королівство», що нібито існувало «давним-давно», «колись», «у прадавні часи».

У цьому світі діють казкові герої. Вони наділяються надприродними здібностями (наприклад, богатирською силою, неабиякою кмітливістю тощо) або ж зазнають фантастичних перетворень (як-от у «Пані Метелиці», де одна героїня вкрилася золотом, а друга - смолою, від якої вже ніколи не відмилася).

Поряд з героями - людьми або тваринами - у казках діють надприродні сили (чудовиська, мавки, причинні та інші) і «чарівні помічники» - тобто істоти або речі, наділені чарівними властивостями. Важливе місце в казках посідає число «З», що з давніх-давен вважалося магічним. Наприклад, у казці «Пані Метелиця» роботяща пасербиця й ледача донька проходять у підземному царстві потрійні випробування.

Для казкового світу характерні перебільшення. Одне з таких перебільшень використовується при зображенні пані Метелиці: ця володарка підземного світу, як зазначається у казці, мала такі великі зуби, що, побачивши їх, пасербиця навіть хотіла втекти. Взагалі ж подібні перебільшення в художній літературі називаються гіперболами. На основі гіперболи у казках досить часто вибудовуються фантастичні образи.

Ось такою є канва чарівних казок. Вона гаптована вигадливим мовним орнаментом: прислів'ями, приказками, загадками, приповідками, а також постійними епітетами, відомими вам з українських казок («чорноброва дівчина», «червона калина», «сизий орел» тощо). Такий «орнамент» надає мові народних казок художньої виразності.