дня вона побачила троянду на капелюшку чаклунки і, відразу все пригадавши, втекла із саду.

Надворі була осінь. Дівчинка страждала від холоду, але вперто йшла уперед. Незабаром вона познайомилася із чарівним вороном, який розповів, що принцеса, яка мешкає у тамтешньому палаці, нещодавно одружилася з юнаком, схожим на Кая. Герда дуже зраділа цій звістці. Аби переконатися, що Кай живий і не потребує допомоги, дівчинка попросила ворона та його дружину, придворну ворону, провести її до палацу. Незважаючи на небезпеку, ворони погодилися допомогти. Долаючи страх, Герда проникла до спочивальні юного подружжя, однак Кая там не було. Прокинувшись, принц та принцеса вислухали її історію і запропонували залишитися у своєму палаці. Втім, Герда так впевнено прагнула продовжити пошуки названого брата, що подружжя вирішило якнайкраще спорядити її в дорогу. Отримавши в подарунок теплий одяг і золоту карету, дівчинка у супроводі кучера та служників вирушила далі.

Оповідання п'яте Маленька розбійниця

Вони їхали темним лісом, але карета світила, наче ліхтар, і засліпила очі розбійникам, а вони цього не стерпіли.

- Золото! Золото! - закричали вони, кинулись на карету, схопили коней, убили маленьких кучера і служників і витягли з карети Герду.

- Яка ситенька, яка маленька, напевне, горішками відгодована! — сказала стара розбійниця з довгою колючою бородою і волохатими бровами, що насунулись на очі.

- Жирненька, як молоденький баранчик! Яка ж це вона на смак! - і вона витягла гострий блискучий ніж.

Це було жахливо!

- Ай! - закричала вона раптом. Її вкусила за вухо власна донька, що сиділа у неї за спиною і була така свавільна та дика, просто страх!

- Ах ти, жахливе дівчисько! - закричала мати і не встигла убити Герду.

- Вона гратиметься зі мною, - сказала маленька розбійниця, - і віддасть мені свою муфту, своє гарне платтячко і спатиме зі мною в моєму ліжку.

І дівчинка знову так вкусила матір за вухо, що та підстрибнула і закрутилась на одному місці. Розбійники зареготали.

- Ач, як танцює зі своїм дівчиськом!

- Я хочу сісти в карету! - закричала маленька розбійниця і одразу здійснила своє бажання, тому що була дуже розпещена і уперта. Вона і Герда сіли в карету і помчали в глиб лісу по пнях