- Це що, справжнє письменницьке перо? - недовірливо запитала дівчинка. - Авжеж. - відказав Кіт Учений. - Справжнє-справжнісіньке. Однак воно особливе, бо призначене лише для написання літературних казок. - Це означає, що літературні казки пишуть якимось особливим пером? — уточнив Сашко. - Звісно, бо ж вони самі є чимсь особливим, - промуркотів Кіт. - Та хіба ж літературні казки суттєво відрізняються від народних? Казка є казкою, - самовпевнено заявив хлопчик. - А от і помиляєшся, - заперечила Софійка. — Я знаю, що літературні казки створювали письменники. У моїй домашній бібліотеці є чимало казок О.С. Пушкіна, Г.К. Андерсена, ПІ. Перро, В. Гауфа, А. Ліндгрен та інших письменників. А народні казки створював увесь народ. Чи не так? - звернулася дівчинка до Мудрого Папуги. - Саме так, - погодився птах, - хоча цим відмінності між народними та літературними казками аж ніяк не обмежуються. Ось, погляньте, - сказав він, відкривши у комп'ютері таблицю. ![]()
- Певна річ, - вів Мудрий Папуга далі, - між літературними й фольклорними казками існує також дещо спільне. Чимало авторів літературних казок спочатку захоплювалися фольклорними казками й використовували їх як будівельний матеріал для своїх творів. Утім, багато письменників відходили від фольклорної традиції, оздоблюючи свої казки побутовими подробицями та образами, наближеними до своєї сучасності.
|