завбільшки як гарбуз, діти почули приголомшливий дзенькіт, ніби десь поруч розбилося на тисячі осколків величезне скло. Раптом здійнявся страшенний вихор, який підкинув хлопчика та дівчинку високо вгору. Описуючи кола, вони стрімголов полетіли у повітряну безодню. Останній подув вітру штовхнув дітей у палітурку велетенської книги.

СНІГОВА КОРОЛЕВА

(Скорочено)

Оповідання перше,

в якому йде мова про дзеркало та скалки

Ну, так починаємо! Коли ми дійдемо до кінця цієї історії, - ми знатимемо більше, ніж зараз.

Так ось, жив один лютий чорт. Він був дуже лютий, це був сам сатана! Якось він був у дуже хорошому настрої, тому що зробив собі дивне дзеркало. Це дзеркало мало незвичайну властивість - все хороше і прекрасне зменшувалося в ньому до неможливого, а все негідне і погане виступало чіткіше і здавалося ще гіршим.

Чудові краєвиди виглядали в ньому вареним шпинатом, а найкращі люди - потворами, або здавалося, що вони стоять на головах і в них нема животів. Обличчя робилися такі перекривлені, що їх не можна було пізнати, а якщо в кого було ластовиння - воно розпливалося на весь ніс або рот.