Діти здивовано спостерігали за ним.

- Чому ж брама зачинена? - розчаровано озвалася Софійка. - Мені здається, не дуже чемно так зустрічати гостей.

- Чемність тут ні до чого, - заперечив Мудрий Папуга. - Брама прочиниться, коли ви відімкнете замок ключем.

- Та де ж його взяти? - розгубився Сашко.

- Як - де? - весело перепитав Папуга. - Де зазвичай ховають ключ у казках? Це ж навіть малюки знають: найнадійніший спосіб - кинути ключ у море, де його проковтне рибина.

- А як же можна знайти цю рибину? - засмутився хлопчик. -Хіба ж мало на землі морів, де вона може плавати? Треба ж знати, де її шукати.

- Абсолютно точно! - залопотівши крилами, закричав птах. -Треба знати! А щоб знати, треба дещо вивчити! Отже, запрошую вас на най-най-най... - він затнувся, шукаючи влучне слово, але за мить упевнено продовжив: - Найнеобхідніший урок Мудрого Папуги.

Відразу після цих слів десь позаду почувся цокіт копит. Сашко та Софійка озирнулися, але коней не побачили. Просто до них, бадьоро переступаючи ніжками, наближалися шкільний стіл та два стільці. Коли ця кумедна трійця зупинилася, діти розсілися по місцях. Так розпочався перший урок Мудрого Папуги. А про що птах розповідав під час цього уроку, ти прочитаєш у наступному розділі. І не лише прочитаєш, а й повчишся разом із Сашком та Софійкою.