лося на те, що в цій частині Саду Зарубіжної Літератури було зібрано всі епохи та всі країни.

Подорожні прискорили ходу. Майже наблизившись до містечка, вони натрапили на невидимий мур. Діти, звісно, почали розпитувати Мудрого Папугу, але він і сам був спантеличений. Сказавши, що йому потрібно кілька хвилин на роздуми, птах хотів було сісти на присадкуватий пень, який стояв край дороги. Однак той несподівано підскочив і, рухаючи коренями, немов щупальцями, хутко відбіг на кілька кроків убік.

- А це що таке?! - зойкнув ошелешений Папуга.

- Не що, а хто! - ображено проказав Пень. - Бо я, між іншим, не якийсь там шматок дерева, а вельми поважна особа - прикордонник.

- І який же кордон ви охороняєте? - ввічливо запитала Софійка.

- Головний, - від цих слів Пень аж ніби побільшав. - Той, який розділяє казковий та реальний світи. Адже позаду вас залишився світ казковий, а попереду розташований світ реальний. І містечко, що знаходиться по той бік невидимого муру, так і називається - Реаліто.

- Он воно що... - озвався Мудрий Папуга, пильно придивляючись до прикордонника. - Це справді дуже важливий кордон. Хоча слід зазначити, що в літературі ці світи пов'язані між собою: у казках, заснованих на вигадці, є елементи реальності, а в книжках, які розповідають про реальні події, обов'язково є елементи вигадки. Крім того, існують ще й такі твори, в яких ви-гадка та реальність так переплелися, що й не скажеш відразу, з чим, власне, маєш справу.

- Тому й межа між цими світами невидима, - повагом мовив Пень. - А я, - докинув він, піднявши вгору один корінь, — типове межове явище.

- Що це означає? - не зрозумів Сашко.

- Це означає, що я можу бути звичайнісіньким пнем з реального світу, - прикордонник завмер, прикрасившись табличкою з написом «Пень звичайний», яку вихопив просто з повітря. -А можу бути й пнем із казки, здатним перетворюватися на що завгодно. - Мовивши так, він хвацько ухнув і став дерев'яним лицарем зі списом та мечем. Та вже за мить по тому перед мандрівниками знову стояв звичайнісінький пеньок.

- Шановний стороже, а чи дозволите ви нам перетнути цей кордон? - запитала Софійка.

- Тільки якщо ви впораєтеся із моїми завданнями, -офіційним тоном відказав Пень.

- Ми спробуємо, - невпевнено мовила Софійка.

- Ось мої завдання! - розкотисто оголосив прикордонник.