творчість»). Народна пам'ять не лише їх зберігала, а й шліфувала, немов морська вода камінці. Адже нові «виконавці» поступово в цих творах дещо переробляли й удосконалювали. А вже значно пізніше витвори фольклору почали записувати, збирати й зберігати як пам'ятки національної культури.

- Зараз, певно, ми потрапимо до музею, в якому зберігаються усі ці старовинні експонати, - сказав Сашко трохи зверхньо, наче знаючи все наперед.

- До музею? - здивовано перепитав Папуга. - Ти справді вважаєш, що фольклорні твори - це лише музейні експонати? Тоді ось тобі перший сюрприз!

З цими словами птах тричі змахнув крилами - і під дороговказом з'явилися п'ять музикантів, котрі захоплено виконували якусь запальну пісню англійською мовою.

- Вічно молодий рок-н-рол! - завзято вигукнув Мудрий Папуга й, злетівши з дороговказу на землю, почав танцювати, високо підстрибуючи й кумедно вимахуючи лапками.

- І до чого ж тут рок-н-рол? - недовірливо спитав Сашко, коли музика затихла й музиканти зникли.

- А до того, що такі напрями сучасної музики, як, скажімо, рок-н-рол або джаз, виникли саме на ґрунті фольклору, - розважливо відказав птах і докинув: - Точніше, на ґрунті американського фольклору, який був створений індіанцями, що населяли Америку, неграми, котрі як раби були туди привезені з Африки, а також переселенцями, що прибули з різних країн Європи.

- Оце так! - здивувався Сашко. - Я про це навіть гадки не мав!

- Тому, - повчально сказав Мудрий Папуга, - я б радше порівняв фольклор із колодязем, з якого усі ми п'ємо, ніж із музеєм... Він поглянув на годинник, що його носив на правій лапці, й похитав головою. - Але нам уже слід поспішати. Отже, рушаймо! - з цими словами він всівся на Сашковім плечі.

Подорожні вирушили в путь. Невдовзі стежка завернула за пагорб, і вони побачили велетенський гриб, під яким на старовинній скрині сидів Гном. Він уважно дивився в екран маленького комп'ютера, що нагадував розгорнуту книжку.

- А я знаю, як зветься такий комп'ютер, - похвалився Сашко. - Це - ноутбук.

- Ніколи ще не бачила Гнома з ноутбуком, - пошепки додала Софійка.

Діти наблизилися до Гнома і чемно з ним привіталися. Той миттю закрив комп'ютер, узяв його під пахву і, хутко зіскочивши зі скрині, ґречно вклонився.