- Як добре, що ви заглянули до мене, мовила Пеппі і обтрусила фартух, від якого знов знялася біла хмара.

Томмі й Аніка аж закашлялися від борошна.

- Що ти робиш? - запитав Томмі.

- Що я роблю? Коли скажу, що трушу сажу, такий хитрун, як ти, однаково мені не повірить. Сам бачиш - печу тістечка. Але скоро вже кінчаю. А ви тим часом посидьте на ящику з дровами.

Пеппі вміла швидко працювати, що є, те є! Томмі й Аніка сиділи на ящику з дровами й дивилися, як вона спритно ріже тісто, як кидає тістечка на дека, а дека - в піч. Їм майже здавалося, що вони сидять у кіно.

- Все, - нарешті сказала Пеппі, кинувши в піч останнє деко, і захряснула дверцята.

- Що ми тепер робитимемо? — запитав Томмі.

- Що ви робитимете, не знаю, - відповіла Пеппі, - але я не можу ледарювати. Я пошуковець, а всі пошуковці не мають ані хвилини вільної.

- Хто ти? - перепитала Аніка.

- Пошуковець.

- А що це означає? - спитав Томмі.

- Пошуковець - це той, хто дає всьому лад і вишукує речі, які лежать не там, де слід, - відповіла Пеппі, змітаючи на купку борошно, що розсипалося по підлозі. - На світі скрізь валяється повно речей, і треба ж їх комусь вишукувати. От пошуковець і вишукує їх.

- Яких речей? - запитала Аніка.

- Та яких завгодно, - відповіла Пеппі. - Грудок золота, страусових пер, здохлих пацюків, гайок тощо.

Томмі й Аніка вирішили, що це цікава робота, й також захотіли стати пошуковцями, хоч Томмі признався, що він краще хотів би знайти грудку золота, а не якусь гайку.

- Побачимо, що нам трапиться, - мовила Пеппі. - Завжди можна щось знайти. Але поспішаймо, щоб інші пошуковці не визбирали всіх золотих грудок.

І троє пошуковців подалися в дорогу. Вони вирішили спершу пошукати навколо будинків, бо Пеппі сказала, що найкращі речі завжди трапляються поблизу людського житла, хоч і серед лісу часом можна знайти гаєчку.

- Буває й таке, - додала вона. - Я згадала, як колись шукала речі у джунглях Борнео. І серед нетрів, де не ступала людська нога, я, знаєте, що знайшла? Справжнісіньку дерев'яну ногу, зовсім нову. Я її потім віддала одному дідові, який не мав ноги, і він сказав, що такої і за гроші не купиш.

Томмі й Аніка поглядали на Пеппі, щоб навчитися, як має поводитися справжній пошуковець. А Пеппі бігала від одного