Врешті, залишившись в образі «простої селянки», вона з усмішкою зауважила:

- Такою, наприклад, я постала перед знаменитим шотландським поетом-орачем Робертом Бернсом.

- Еврика!¹- вигукнув Мудрий Папуга. - Давайте почитаємо його вірші!

- Гаразд, - погодилася Муза-селянка, - нехай буде Роберт Берне. Але спершу нашим юним гостям варто було б довідатися про життя цього незвичайного поета.

- Само собою зрозуміло, - підтвердив птах і швидко відкрив книжку, подаровану Котом Ученим. Мабуть, зважаючи на присутність її королівської високості Музи, він вирішив особисто прочитати розповідь про Бернса.

Роберт Бернс

(1759-1796)

Ще за свого короткого життя Роберт Бернс зажив слави всенародного поета Шотландії. Пісні, написані на його вірші, лунали в різних куточках країни. Здавалося, створені ним поезії підхоплював увесь народ. Та й за століття після смерті Бернса його вірші можна було почути від людей, різних за віком, званням, соціальним станом. Їх, за свідченням С.Я. Маршака, захоплено цитували «літній шахтар і старий рибалка, агент компанії швейних машин і юна дівчина». Для шотландської культури Р. Берне має таке саме значення, як Т.Г. Шевченко -для української.

Однак перед генієм Р. Бернса схилялися не лише його численні співвітчизники, а й найавторитетніші майстри слова з інших країн. Серед них був Й.В. Гете. Він вважав, що шотландський поет досягнув величі завдяки своїй народності. Справді, поезія Р. Бернса увиразнила дух шотландського народу. Надто добре цей поет знав, як у поті чола селяни здобувають хліб. Адже він сам, син бідного фермера, більшу частину свого життя важко працював на землі. Навіть ставши відомим поетом, Берне продовжував орати землю. Нерідко його вірші народжувалися просто під час роботи в полі. Саме тому вони

¹  Еврика! - вигук, що виражає задоволення знайденим рішенням, плідною ідеєю тощо.