Нічого, нічого,

Що ми звання простого!

Звання - лиш карб, людина - скарб,

Цінніший од усього.

Хоч ми їмо черстві шматки, Вдягаємось убого, А в багача булки й шовки -Ми людяніш од нього.

Нічого, нічого, Що ми живем убого, А чесним бути в бідності Найвище од усього.

Бундючиться вельможний лорд¹, Що сотні слуг у нього; Дурний, як пень, лихий, як чорт, А строїть з себе бога.

Нічого, нічого, Що стрічка й хрест у нього, Бо хто розумний чоловік, -Сміється з того всього.

Король зведе в дворянський стан Лакейчука двірського, Людини ж праведної сан Не дасться ні від кого.

Що з того пустого Дворянства гербового? Шляхетний дух, шляхетний ум Шляхетніш того всього.

Молись же всяк, щоб стало так -А йдеться вже до того! -Щоб ум і честь, де тільки єсть, Пробили скрізь дорогу.

Нічого, нічого. Діждем ладу нового, Торжествуватиме весь світ Братерства перемогу!

Переклад М. Лукаиіа

1  Лорд - титул вищого дворянства.