Тепер Сашко вирішив узяти маршрут подальшої мандрівки під свій контроль. - Поезія - це, звісно, цікаво, - заявив він. - Та мені давно хотілося потрапити до такого літературного твору, в якому б розповідалося про справжні пригоди. - У такому разі ми зараз же зійдемо на узвишшя, з якого ти краще побачиш життя нашого Реаліто, - відповів Хронотопчик, -і зможеш обрати будь-який твір на свій смак. За мить подорожні опинилися на узвишші. Серед виру міського життя непросто було відшукати сюжет, про який говорив Сашко. Врешті-решт Мудрий Папуга, який невтомно кружляв над містечком, до чогось пильно придивляючись, спустився на плече Сашка й звернув його увагу на трьох хлопчаків, що пливли широкою річкою на плоту. - Що вони там роблять? - пожвавішав Сашко. - Граються в піратів, - відказав Хронотопчик. - Вони втекли з дому, аби втілити свою давню мрію - стати справжніми піратами. Бачиш хлопчика, котрий вказує пальцем на острів? Це їхній ватажок на ім'я Том Сойєр. Разом зі своїми друзями він хоче там оселитися. - Вони й справді це зроблять? - недовірливо запитав Сашко. - Так, хоч і проживуть там лише кілька днів, - мовив Мудрий Папуга, спостерігаючи, як пліт пливе річкою. - А острів справжній? - запитала Софійка, зацікавившись цією розмовою. - Жодного сумніву, - запевнив Мудрий Папуга. - Як, до речі, й річка. Вона зветься Міссісіпі. Чули про таку? - Ще б пак! - вигукнув Сашко. - Я бачив її на мапі у довіднику «Навколо світу». Це одна з найбільших річок у Сполучених Штатах Америки... Але ж стривайте! Щоб туди потрапити, нам треба перетнути океан. Хіба це можливо? - звернувся він до Хронотопчика. - У нашому Саду Зарубіжної Літератури можливе все, що завгодно, - схрестивши руки, спокійно відказав той. - Як же нам встановити стрілки на циферблаті? - запитала Софійка. Якщо судити з одягу цих хлопчаків, їхнє піратське плавання навряд чи відбувається у нашому столітті. - Ти маєш рацію, Софійко, - мовив Мудрий Папуга, - і самі герої, і автор книжки, в якій описано їхні пригоди, жили у XIX столітті. - А хто автор? поцікавився Сашко.
|