уособлення, коли говорять: «сонце сіло», «дощ пішов», «серце підкаже».

Тим часом їжак вирішив продемонструвати ще й осінню замальовку Ф.І. Тютчева, за його словами, одну з найкращих у російській ліриці XIX століття. Після того як Сашко зняв з його спини золотистий листочок, галявина перетворилася на витончений осінній пейзаж. Затремтівши під рукою Софійки,

ліра почала ніжно наспівувати вірш.

* * *

Я знаю в праосені пору
Таку коротку і ясну.
Повітря чисте, день прозорий,
І вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,
Усюди простір, пусто на стерні.
Лиш павутиння, мов тонке волосся,
Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,
Далеко ще до перших сніжних хуртовин.
Блакить прозора й тепла ллється з височин
На стомлене і тихе поле.

Переклад Юрія Клена

Мудрий Папуга запропонував Сашкові та Софійці відповісти на запитання. Попрацюй разом із ними. 1. Чи сподобалася тобі ця поезія?

2. Яку пору осені має на увазі поет? Чи доводилося тобі бачити подібні пейзажі у житті? З. Яким настроєм просякнутий вірш?

4. Як у ньому передається стан спочинку природи? Процитуй відповідні рядки.

5. Чи використовуються у цьому творі прийоми одухотворення природи? Якщо так, то наведи приклади.

6. Знайди епітети, вжиті у перекладі вірша. Яких виразних штрихів вони додають до змальованих образів?

7. Як би ти проілюстрував цей вірш? Які кольори переважали б у твоєму малюнку?

Мудрий Папуга був вельми задоволений відповідями Сашка та Софійки. Однак, за його словами, деякі тонкощі все ж таки залишилися поза їхньою увагою.

- Вчитайтеся, сказав він, відкривши у комп'ютері текст вірша, у такі рядки: