- А хто ж має його дати? - розхвилювалася Софійка.

- Тигр-веселун, - анітрохи не розгубившись, відповів звір, і вуса його скрутилися в пружинки.

- Тож видайте нам його, будь ласка, якомога швидше! - нетерпляче попросив Сашко.

- Зачекайте! відказав смугастий прикордонник. - Дозвіл ще треба заслужити!

- А як? разом запитали діти.

- Дуже просто, - медовим голосом промовив звір. - Ви лише маєте назвати три літературних твори, в яких ідеться про кумедні витівки людей, тварин чи птахів.

Виконати це завдання справді було неважко. Порадившись, діти назвали навіть більше, ніж вимагалося, літературних творів і ще два мультфільми.

Спробуй виконати це завдання Тигра-веселуна.

- Дозволяю вам відвідати острів Бешкетництва, - офіційно рикнув Тигр, і вуса його знову закрутилися. - Сідайте-но мені на спину!

- Ніколи не думав, що мені випаде їхати верхи на хижакові, -зауважив Мудрий Папуга, вмощуючись між Тигрових вух.

- Усі готові? - запитав Тигр і помчав шляхом, що вів до моря.

За кілька хвилин Тигр доправив мандрівників на берег. Наказавши їм триматися якомога міцніше, звір зробив гігантський стрибок і приземлився вже на острові Бешкетництва.

Дивним був той острів. Не було на ньому ні дерев, ні квітів, ні трави. Землю вкривали кристали й заледенілі гілки, прикрашені кольоровими камінчиками різної форми. Це й були заморожені смішинки-бешкетинки. Прямуючи за Тигром у глиб острова, подорожні звернули увагу на незвичайні камінці. Софійку, наприклад, зацікавила гілочка, на якій червонів кораловий півмісяць.

- Це - посмішка Чеширського Кота, — не стишуючи ходи, кинув Тигр.

- Як це - «посмішка»? - не зрозуміла дівчинка. - Вона «замерзла» окремо від самого Кота?

- Відразу видно, що ти не читала казку Льюїса Керролла «Аліса в Країні Чудес», - поворушивши вусами, відповів Тигр. - А то б ти знала, що в цій книжці посмішка справді з'являється, як ти сказала, «окремо від самого Кота».

- А це що таке? - здивовано запитав Сашко, показуючи на скупчення завмерлих заледенілих гусениць різної довжини й