- Бачите вдалині крижану статую людини у фраку? - запитав Тигр. - Це - Маестро Сміху. Він може підказати, як знайти неперевершену бешкетницю Пеппі.

Підійшовши ближче, подорожні почали роздивлятися скульптуру. Маестро Сміху тримав напіврозкритий футляр для скрипки, з якого сипалися камінні смішинки.

- Але ж він «заморожений» і, отже, не зможе нам нічого підказати... - розчаровано сказала Софійка.

- Тож розморозьте його висококласним літературним сміхограйством! - наказав Тигр.

Навіть не спитавши, що таке «сміхограйство», діти запитливо подивилися на Мудрого Папугу.

- Зараз спробуємо, - завзято мовив той і, відкривши ноутбук, знайшов там пустотливу оповідку, яку й почав читати.

Людмида Стефанівна Петрушевська

ПУСЬКИ Б'ЯТЕНЯЦЬКІ

Проштуванила Калуша наліском і завачулила бутенявку. І вайлапує:

- Калушенята, калушенятка! Бутенявка! Калушенята припроштуванили і бутенявку пожуванькали.

І подуденячилися. А Калуша вайлапує:

- Оге-е, ого-о! Бутенявка ж бо некузькувата! Калушенята бутенявку приндючнули.

Бутенявка стрепендулилася, напакундилася і упроштуванила з наліску.

А Калуша вайлапує:

- Бутенявок не жуванькають. Бутенявки гождрюваті і дюжо-дюжо некузькуваті. Від бутенявок дуденячаться.

А бутенявка вайлапує за наліском:

- Калушенята подуденячилися! Калушенята подуденячилися! Дюжо некузькуваті! Пуськи б'ятеняцькі!

Переклад О. Чертенка