поту. Мати в усьому йому допомагала. Взаємини батьків назавжди залишилися для письменниці взірцем справжньої любові. Закохавшись одне в одного ще в дев'ятирічному віці, вони пронесли своє кохання через усе життя. Згодом Ліндгрен зазначала, що історія життя її батьків містила в собі більше кохання, ніж будь-яка із прочитаних нею книжок. У вісімнадцятирічному віці Астрід перебралася до Стокгольма, де влаштувалася секретаркою у видавництві, а з часом вийшла заміж і стала мамою. Саме тоді вона почала вигадувати веселі історії, якими можна було розважати дітей. Згодом Ліндгрен почала записувати й публікувати ті оповідки. Так сумлінна матуся перетворилася на всесвітньо відому письменницю, авторку понад 35 книжок. «Чи могли б Ви написати книжку для дорослих?» - одного разу запитали у неї. «Ні, не змогла б, - відповіла Ліндгрен. - Я не хочу писати для дорослих. Я волію писати для читачів, здатних творити дива. А дива творять діти, коли читають книжки. Вони беруть наші жалюгідні думки й слова і вдихають у них життя й блиск...» - Я тут підготував для вас ще одну розповідь, - промовив Мудрий Папуга після того, як Софійка закінчила читати. Він показав крилом на екран ноутбука: - Це історія про те, як була написана книжка про Пеппі Довгапанчоху. Гадаю, вона варта того, аби ви її послухали. І птах почав читати.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||