Коли вони рушили, Том сказав Беккі: - Слухай, знаєш, що ми зробимо? До Гарперів не підемо, а виберемось нагору й переночуємо у вдови Дуглас. У неї щодня буває вершкове морозиво - і скільки завгодно! Цілі гори! Вона дуже зрадіє, коли ми прийдемо. - Ото буде весело! Потім Беккі на мить замислилася і спитала: - Але що скаже мама? - А звідки вона знатиме? Дівчинка знов подумала й нерішуче вимовила: - Здається, це не гарно... але... - Чого «але»? - Дурниці! Твоя мама не знатиме... Та й що ж тут поганого? Вона тільки хоче, щоб тобі було краще. Слово честі, вона тебе сама послала б туди, коли б знала про це. Я вже знаю! Щира гостинність вдови Дуглас була великою спокусою, думка про морозиво і наполегливість Тома зробили своє: дівчинка погодилась ночувати у вдови. Діти вирішили нікому не казати про свої наміри. Раптом Томові спало на думку, що цієї ночі може прийти Гек і дати сигнал. Це помітно зіпсувало йому настрій. Однак відмовитися від наміру погуляти у вдови Дуглас він не міг. «Та й навіщо відмовлятися? - міркував хлопець. - Учора не було сигналу, чому ж він неодмінно буде сьогодні?» Сьогодні ввечері Том напевне повеселиться, і думки про це переважили хистку надію на скарб. Як і кожний хлопчисько, він поступився перед більшою спокусою і на деякий час навіть забув про скриньку з грішми. За три милі від містечка пароплав зупинився навпроти порослої лісом долини і причалив до берега. Юрба посунула на берег, і незабаром серед дерев та скелястих горбів залунали вигуки й сміх. Було випробувано найрізноманітніші способи втомитися, і помалу мандрівники повернулися до табору, набувши добрячого апетиту. Тут почалося знищення смачних страв. Після бенкету поговорили в холодку під широкими дубами. Трохи згодом хтось гукнув: - Хто хоче йти до печери? Хотіли всі. Дістали свічки й рушили нагору. До печери вів хід із пагорка, вхід нагадував літеру А. Масивні дубові двері було не замкнено. Переступивши поріг, усі опинилися в маленькій кімнаті, холодній, як льодовня. Стіни її, викладені самою природою з міцного каміння, вкриті краплями роси, наче холодним потом. Стояти в глибокій темряві й дивитися на зелену долину, залиту
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||