внаслідок чого перший став добрим правителем Англії, а другий зазнав усіх лих, що випадають на долю бідняків.

Птах поважно пройшовся перед дітьми, після чого звернувся до Софійки:

- До речі, ти помилилася, назвавши Марка Твена «дитячим» письменником. Він, звісно, добре розумів дитячу душу й залюбки зображував у своїх книжках хлопчиків та дівчат, але писав переважно для дорослих. Навіть такий, здавалося б, безперечно «дитячий» твір, як «Пригоди Тома Сойєра», письменник адресував не лише юним читачам, а й їхнім батькам. У передмові до книжки він наголошував на тому, що розраховує також на увагу дорослих, оскільки, працюючи над цим твором, сподівався, що йому вдасться «...викликати в них приємні спогади про те, якими були колись вони самі, як сприймали життя, думали й розмовляли і в які дивовижні історії інколи потрапляли». Та й справді, чимало дорослих до сьогодні перечитують «дитячі» книжки Марка Твена, отримуючи від того не менше задоволення, ніж діти.

- Мабуть, тому, що його книжки смішні, - зауважив Сашко.

- Гадаю, не лише тому, - відказав Мудрий Папуга, - хоча гумор Марка Твена дійсно є однією з найпривабливіших властивостей його творів. Навіть на прикладі кількох уривків із «Пригод Тома Сойєра» ви самі переконалися в тому, що цей письменник справді майстерно змальовує комічні ситуації.

- Скажіть, будь ласка, - вирішила уточнити Софійка, - а слово «комічні» походить від слова «комедія»?

- Ці слова взаємопов'язані, - відповів Мудрий Папуга. -Обидва вони походять від грецького слова «komos», котре буквально можна перекласти як «весела процесія». У літературі ж поняття комічне охоплює усі прояви смішного.

- Тобто все жартівливе, гумористичне? - перепитала Софійка.

- Не зовсім так, - сказав Мудрий Папуга. - Гумор - лише один із різновидів комічного, причому доброзичливіший за інші. Наприклад, комічні ситуації, до яких потрапляє Том Сойєр, викликають сміх, сповнений симпатії до героя. Проте у художній літературі нерідко зустрічається інший сміх - дошкульний, різкий, безжальний, навіть нищівний. І для усіх видів комічного існують свої назви. Утім, це - тема окремої розмови, яку варто відкласти на майбутнє, коли ви будете знати більше оповідань, повістей та романів.

- А чим всі ці штуки - тобто оповідання, повість, роман -відрізняються одне від одного? - запитав Сашко.

- Тільки не «штуки», а жанри прози, - виправив його птах, шукаючи щось у комп'ютері. - Погляньте-но на екран ноутбука!