Листоноша вирішив, що краще швидше спекатися дівчинки. Він підійшов до вілли і вкинув листа у поштову скриньку. Не встиг лист опинитися в скриньці, як Пеппі квапливо витягла його. - Ох, я вмираю з цікавості! - сказала вона Томмі й Аніці. - Це я вперше отримую листа. Усі троє посідали на східцях веранди, і Пеппі розпечатала конверта. Томмі й Аніка почали читати через її плече. Ось що там було написано: Луба Пепі як жеве твоя 7я кін Пан нілсон чи ти ни хвора в нас світит тмі вбиввиликого пацука привіт од Пепі - Бачиш! - радісно мовила Пеппі. - В моєму листі написано те саме, що ти писав бабусі. Отже, це справжній лист. Я не забуду його довіку. Вона сховала листа в конверт, а конверт в одну з багатьох шухляд великої шафи, що стояла у вітальні. Для Томмі й Аніки не було кращої розваги, як роздивлятися скарби, що лежали в тих шухлядах. Час від часу Пеппі дарувала своїм друзям дещо з тих скарбів, але їх від того нітрохи не меншало. - Та однаково ти наробила в листі повно помилок, - сказав Томмі. Авжеж - підхопила й Аніка. - Ти повинна піти до школи й навчитися краще писати. - Красно дякую, - відповіла Пеппі. - Я вже раз була цілий день у вашій школі й набралася стільки мудрощів, що вони й досі бовтаються у мене в голові. - А ми через кілька днів ідемо на прогулянку, - похвалилася Аніка. - Цілим класом. - От лихо! - вигукнула Пеппі і з жалю вкусила себе за косу. -От лихо! Я не піду на ту прогулянку тільки тому, що не ходжу до школи. Яка несправедливість! Людям здається, що коли людина не ходить до школи й не вчить таблички вноження, її можна кривдити. - Ми пройдемо пішки цілу милю. Зайдемо далеко в ліс і там будемо гратися, - мовив Томмі. Другого дня було так тепло й сонячно, що діти просто не могли всидіти у школі. Вчителька повідчиняла всі вікна, і до класу лилося сонячне проміння. Біля самого ґанку школи росла велика береза, а на її вершечку сидів шпак і так висвистував, що Томмі, Аніка й решта дітей, слухаючи його, забули, скільки буде дев'ять разів по дев'ять. Раптом Томмі аж підскочив з подиву. - Гляньте, пані вчителько! - вигукнув він і показав пальцем у вікно. - Там Пеппі.
|