у якому мандрівники вирушають на південь і дізнаються про деякі закони джунглів. Дж.Р. Кіплінг. Із «Книги Джунглів»: «Мауглі» - Чи сподобалася вам ця п'єса? - запитав Кіт Учений дітей, коли закінчилася казка. - Дуже! - схвильовано відказала Софійка. - Звісно, сподобалася, - погодився з нею Сашко. - Особливо цікаво було спостерігати, які дива творили брати-місяці, і як ті дива «виховували» вередливу королеву. - Уявляю, якою захоплюючою може бути така вистава! -мрійливо мовила Софійка. - Але ж, мабуть, непросто показати на сцені швидкі зміни природи, коли за кілька хвилин з-під снігу виростають проліски, а злива перетворюється на снігопад... - Однак режисери це роблять, - заперечив Мудрий Папуга. -П'єсу «Дванадцять місяців» часто можна побачити на афішах театрів різних міст. - Коли буде така нагода, я обов'язково подивлюся цю виставу, - заявила Софійка. - Чудова ідея! - підтримав дівчинку птах. - А тепер, - повідомив Кіт Учений, - нам слід визначити подальший маршрут. Я б хотів, аби ви склали його за власним бажанням. Отже, Софійко, куди б ти хотіла вирушити далі? - На південь! - миттю озвалася дівчинка. - Бо ми, здається, вже затрималися у «зимових» казках - «Сніговій Королеві», «Дванадцяти місяцях». Я навіть змерзла! - Буде тобі спека, - з лагідною посмішкою пообіцяв Кіт. -А ти що скажеш, Сашку? - А я скажу, що вже час подивитися казку, головним героєм якої був би хлопчик. Бо у попередніх казках чомусь верховодили лише дівчата - Герда, Попелюшка, пасербиця з «Дванадцяти місяців»... Це несправедливо! - Слушне зауваження, - відказав Кіт і по-змовницьки глянув на Мудрого Папугу. - Отже, - зрозумівши цей погляд, мовив птах, - скидається на те, що зараз ми потрапимо... - У джунглі, - підхопив Кіт, - де на нас чекає зустріч з гордим, сміливим, спритним і сильним... - Мауглі! - радісно вигукнули діти. - Вгадали, - з театральною урочистістю відповів Кіт Учений. - То ви вже знаєте цю казку? - насторожився Мудрий Папуга.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||