Як слід читати хоку? Інколи хоку порівнюють з прислів'ями. Справді, коли вірш такий стислий, кожне слово в ньому набуває вагомості й влучності, як у прислів'ях. Однак на відміну від них, хоку - це не повчальний вислів, а поетична картина, покликана схвилювати читача, збудити його творчу уяву: Цвіте стара сакура Мацуо Басьо, переклад Г. Туркова Прочитавши цю ліричну мініатюру, ми маємо відчути подив і захоплення поета несподіваним вибухом юної краси, на який спромоглася стара сакура. А потім у своїй уяві домалювати до цієї картини природи образ літньої людини, котра поринула у спогади про весну свого життя, немов та стара сакура, що вбралася у весняні шати. Зрештою, нам залишається зробити лише один крок до роздумів про єдність людини та природи, про юність і старість, швидкоплинність часу життя й неможливість його повернути. Отже, хоку вимагає від читача уваги до кожної деталі, залучає його до співтворчості з поетом. Воно діє на читацьку свідомість так, як удар смичка - на струни скрипки. І так само, як у взаємодії смичка та струн народжується музика, поетична картина хоку в усьому багатстві барв і смислів постає лише там, де думка поета поєднується з думкою читача. Тому таку поезію не можна читати поверхово, перестрибуючи від одного твору до іншого. Неактивний або ж неуважний читач просто не матиме змоги сприйняти поштовх, якого може надати його душі кожний такий вірш. - Взагалі, - підсумував свою промову Мудрий Папуга, - я раджу вам повчитися мистецтву читання хоку. - А що ми повинні зробити? - зацікавлено запитав Сашко. - Звісно, відразу цього не навчишся, - замислено мовив птах. -А проте я можу запропонувати вашій увазі уривок з літературно-критичної статті1, в якій розглядається одне з найзнаме-нитіших хоку Мацуо Басьо. 1 Літературно-критична стаття — стаття, в якій здійснюється аналіз літературно-художнього твору або творчості письменника загалом.
|