Січень. Добре сказала! Тепер вже не згасне. Мабуть, жарко тобі? Он як у тебе личко розчервонілося!

Лютий. Не дивно - просто з морозу до такого полум'я. У нас і мороз, і вогонь пекучі, один одного гарячіш. Не кожен стерпить.

Пасербиця. Нічого, я люблю, коли вогонь жарко горить.

Серпень. Це ми знаємо. Тому й пустили тебе до нашого вогнища.

Пасербиця. Спасибі вам. Двічі ви мене від смерті врятували. А мені вам у вічі дивитись соромно... Загубила я вашу каблучку...

Квітень. Загубила? Ану, відгадай, що в мене в руці!

Пасербиця. Та невже?..

Квітень. Відгадала. Бери свою каблучку. Добре, що ти її не пожалкувала. Бо не побачила б ти більш ні каблучки, ні нас. Носи її, і завжди тобі тепло й ясно буде - і в холод, і в метелицю, і в осінній туман. Хоч і кажуть, що Квітень-місяць зрадливий, а ніколи тебе квітневе сонце не зрадить.

Пасербиця. Ось і повернулася до мене моя щаслива каблучка! Була вона мені дорога, а тепер ще дорожча буде. Боюсь тільки з нею додому повернутись - коли б знову не відібрали...

Січень. Ні, вже не відберуть. Нікому відбирати. Поїдеш ти до себе додому і будеш повною господинею. Тепер вже не ти до нас, а ми до тебе в гостину ходитимем.

Травень. Всі по черзі перегостюємо. Кожен із своїм подарунком прийде.

Вересень. Ми, місяці, народ багатий. Зумій тільки подарунки від нас приймати. Будуть у тебе в садку такі дерева, такі квіти, ягоди й яблука, яких ще й на світі не було!

Січень. А поки що ось тобі ця скриня. Не з порожніми ж руками повертатися тобі додому від братів-місяців.

Пасербиця. Не знаю вже, якими словами й дякувати вам.

Лютий. Та ти спочатку скриню відкрий, та подивись - що в ній є. Може, ми тобі й не догодили!

Квітень. Ось тобі ключ від скрині. Відмикай!

Пасербиця відкриває віко й перебирає подарунки. У скрині шуби -соболина, біляча, лисяча, сукня, гаптована сріблом, срібні черевички і ще ціла купа яскравих, розкішних убрань.

Пасербиця. Ох, аж очі вбирає! Бачила я сьогодні королеву, та тільки нема і в неї такого убрання, такої шубки!

Січень. Ану, наміряй обнови!

Місяці оточують її. Коли вони розходяться, Пасербиця вже в новій сукні, в новій шубці, в нових черевичках.